Це не стаття, а конспект моєї проповіді "Як вирішувати життєві проблеми?" українською мовою.
Можливо комусь сподобається матеріал.
Як вирішувати життєві проблеми?
17 Бо коли за переступ одного смерть панувала через одного, то тим більше ті, хто приймає рясноту благодаті й дар праведности, запанують у житті через одного Ісуса Христа. (Рим.5:17)
Ми всі хочемо панування в житті.
Панування в житті – це не відсутність складних ситуацій, а здібність успішно їх вирішувати. Вирішення життєвих проблем можна уподібнити до будівництва будинку.
1.Фундамент
Найважливіше в будівлі – фундамент. Великий і міцний фундамент – велика будівля. Маленький – маленька. Немає фундаменту – сарай, який недовго простоїть.
Приклад:
Людина, яка бігає зранку. Ми запитуємо: «Як ти це робиш?».
– Встаю о 6-й. П’ю чай. Біжу 5 км.
Я вирішую – все, я бігаю вранці. Я побіг перший день, пробіг 3 км і ледь не помер. Другий день, пробіг 2 – і цілий день боліла голова, на третій день мені моторошно від однієї думки про ранішні бігові муки і я лишаюсь вдома. На четвертий я просинаюсь в звичайний для себе час і нікуди не біжу, а спокійно їду на роботу. Чому я не зміг? Бо я хотів будувати чи то третій, чи то четвертий поверх, не збудувавши ні першого з другим , ні, навіть, фундаменту.
10 Я за благодаттю Божою, що дана мені, як мудрий будівничий, основу поклав, а інший будує на ній; але нехай кожен пильнує, як він будує на ній! 11 Ніхто бо не може покласти іншої основи, окрім покладеної, а вона Ісус Христос. 12 А коли хто на цій основі будує з золота, срібла, дорогоцінного каміння, із дерева, сіна, соломи, 13 то буде виявлене діло кожного, бо виявить день, тому що він огнем об'являється, і огонь діло кожного випробує, яке воно є. 14 І коли чиє діло, яке збудував хто, устоїть, то той нагороду одержить; 15 коли ж діло згорить, той матиме шкоду, та сам він спасеться, але так, як через огонь. (1Кор.3:10-15)
Ісус Христос – основа, фундамент всього нашого життя. Тобто Його Слово і Його смерть та воскресіння.
До речі (відступ).
Вже коли закладений правильний фундамент, лишається можливість використовувати неправильні будівельні матеріали.
Друга думка в цих віршах – те життя, яке ми будуємо на землі, наша будівля, може або попасти з нами на Небеса, або згоріти по дорозі. За те, що ми пронесемо на Небо, ми будемо нагороджені.
Це про любов, віру, прощення (ненавість, сумніви, гнів – згорять, бо це сіно чи солома). Про проповідь Євангелії, про служіння іншим, даяння, допомогу. Егоїстичний вчинок – це солома.
Фундамент.
У прикладі з бігом людина не прийшла просто ні від чого до 5 км.
Був поступовий шлях. Був закладений фундамент, який складався
1) звичка (невелика дистанція, але кожен день);
2) поступове збільшення відстані.
В духовному житті так само.
17 Бо коли за переступ одного смерть панувала через одного, то тим більше ті, хто приймає рясноту благодаті й дар праведности, запанують у житті через одного Ісуса Христа. (Рим.5:17)
Зверніть увагу: не «прийняв» (одного разу), а «приймає». Дія, яка періодично повторюється.
Ісуса ми приймаємо в своє життя один раз, а рясноту благодаті і дар праведності постійно.
Постійно робити одне й те саме – це вже звичка.
24 Через це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попросите, вірте, що одержите, і сповниться вам. (Мар.11:24)
Я розмовляв з одним пастором, а він каже (як аксіому): Ну, ми ж знаємо, що не на всі молитви Бог відповідає. (Якщо цьому повірити – ми втрачаємо фундамент, основу для віри, бо тоді є сумнів, я апостол Яків каже, що в такому випадку не можна очікувати чогось від Бога).
Наш фундамент для віри, для сповідання, для наших дій – Ісус Христос – Його Слово і те, що Він зробив на хресті.
Біблія каже – молись з вірою і отримаєш. Люди кажуть: це не завжди так.
Але якщо ми беремо за основу нашої молитви не Біблію, а чийсь поганий досвід – то це будівля не на тому фундаменті і вона довго не простоїть. То ж і відповіді можна не дочекатись.
Це як прийти до продавця не з тим чеком. Ти за щось заплатив, але не за те, що хочеш мати.
Ісус Христос – Його Слово і Його смерть має бути фундаментом твоєї віри і твоїх дій, тоді і молитва, і віра, і життя згідно Писання будуть приносити правильний результат.
Повернемось до прикладу з бігом:
Чи є користь від бігу? Так. Від зайнять спортом? Так.
А якщо я бігаю раз в місяць, але 10 км?
- Ха-ха! Ти не зможеш!, - скажете ви.
А якщо зміг? Чи є користь?
- Так, якась є! Більше, ніж нічого!
Так само і в духовному житті!
Якщо кожен день переконуватись через Писання в благодаті і оновлювати розуміння праведності, той молитва на протязі дня стає іншою. Вона повна сміливості, віри і очікуваннь від Бога. А саме молитва віри і отримує відповідь.
Але якщо я згадую про Біблію раз на тиждень, і лише в той, що попав на зібрання – чи є користь?
- Так! Більше ніж нічого!
Але тоді і будівля життя не буде великою. Або великості доведеться досягати за рахунок більш легких матеріалів (сіно, солома, на крайняк – дерево).
Віра, молитва віри, сповідання віри, здібність прощати, любити, знання Бога, близість з Богом, характер, святість, перемога над гріхом, сила бути справжнім чоловіком, жінкою, батьками, сила служити Богу, дари Духа, виконання покликання і все інше, що є дорогоцінними матеріалами Царства Божого – це не фундамент, а будівля, яку ми будуємо в своєму житті.
Цю будівлю неможливо збудувати великою без великого і глибокого фундаменту – до того ж ми не можемо самі обрати собі фундамент. Він вже є – і це не філософія світу, не байки народів, не передання старців, не традиції нашої країни, а Христос, Його Слово і Його смерть на хресті.
Коли ми бачимо в чийомусь житті віру (чи близість з Богом, чи інше), то вона не випадковість, а результат постійних, цілеспрямованих дій.
Секрет міцного, великого, глибокого фундаменту:
1) Звичка бути в Слові і з Богом щодня.
Можливо, не 10 км відразу, але щодня.
2) Поступове збільшення часу, уваги, роздумів.
Слово має стати основою твоїх поглядів про Бога, твоїх очікуваннь від Нього.
Це більше, ніж перед молитвою подумати – так, а що Біблія говорить? А, ну да! Він мене почує.
Переконання в Ньому і Його відношенні до тебе має стати твоїм звичним мисленням, так що інші думки викликають здивування – як можна думати про Бога інакше?
Частина 2.
Отже, основою нашого життя в Божому Царстві, нашого мислення, наших дій і цінностей має бути Христос, Його Слово та Його смерть на хресті.
Так само і вирішення проблем життя починається з розуміння Ісуса та Його смерті на хресті замість нас.
Бо саме Його смерть забеспечила нас правом вірити Богу про наше життя.
Будуємо далі нашу будівлю.
6 Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду. (Євр.11:6)
Всі наступні дії мусять бути наповнені вірою, бо без віри неможливо отримати щось від Бога.
1.Сповідання віри.
22 А Ісус їм у відповідь каже: Майте віру Божу! 23 Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: Порушся та й кинься до моря, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як говорить, то буде йому! (Мар.11:22,23)
Це те, що ми називаємо «Сповідання віри».
Христос навчає нас говорити до проблем. Говорити з вірою.
17 Тож віра від слухання, а слухання через Слово Христове. (Рим.10:17)
Знову знаходимо, що все починається з Слова Божого про нашу проблему. Тоді ми віримо згідно Слова і лише потім говоримо до проблеми, вже маючи віру в серці.
Сповідання віри бере початок в Слові Божому.
Ми сповідаємо щодня, хто ми є у Христі, Хто є Бог для нас і що Він може робити.
Але також ми можемо навчитись говорити в вірі до проблем, до хвороби. Звертатись до грошей, до речей. Навіть коли воно ще й не існує.
17 як написано: Отцем багатьох народів Я поставив тебе, перед Богом, Якому він вірив, Який оживляє мертвих і кличе неіснуюче, як існуюче. (Рим.4:17)
Навчання про сповідання (коротко).
13 Бо кожен, хто покличе Господнє Ім'я, буде спасений. 14 Але як покличуть Того, в Кого не ввірували? А як увірують у Того, що про Нього не чули? А як почують без проповідника? (Рим.10:13,14)
1) Слово говориться (проповідується). Можемо самі говорити. Тут віра може ще і не існувати. Важливо говорити Слово.
2) Ми слухаємо (чули) Слово. Воно народжує віру в серці. Тобто спочатку ми сповідуємо для віри, щоб отримати її.
3) Ми віримо (ввірували) серцем.
4) Ми сповідуємо (покличе) від віри і отримуємо те, про що говорило Слово, яке ми сповідували.
2. Молитва віри.
22 А Ісус їм у відповідь каже: Майте віру Божу! 23 Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: Порушся та й кинься до моря, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як говорить, то буде йому!
24 Через це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попросите, вірте, що одержите («одержали», або «воно ваше»), і сповниться вам. (Мар.11:22-24)
Ісус каже: «Тепер, коли ви розумієте силу сповідання від віри, Я хочу навчити вас про молитву. Вона мусить бути сказана з вірою.»
Виглядає так, що наша віра подібна до будівельного матеріалу, з яким Господь може працювати. А без неї наша молитва може залишитись без відповіді.
Ось коли треба згадати, що основа – Ісус. Навіть не наша біль чи проблема, а та ціна, яку заплатив Христос на хресті.
6 Але нехай просить із вірою, без жадного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер. 7 Нехай бо така людина не гадає, що дістане що від Господа. (Як.1:6,7)
Перше, ніж навчати про молитву, Ісус навчає про сповідання.
Це значить, щоб навчитись молитись згідно Слова, треба навчитись сповідувати згідно Слова.
3. Прославлення.
(2Хр.20:15-17) 15 і він сказав: Послухайте, ввесь Юдо й мешканці Єрусалиму та царю Йосафате! Так говорить до вас Господь: Не бійтеся та не жахайтеся перед цією силенною силою, бо не ваша ця війна, але Божа! 16 Узавтра зійдіть на них, ось вони входять збіччям Ціцу, і ви їх знайдете на кінці долини, навпроти пустині Єруїл. 17 Не вам воювати в цьому, поставтеся й станьте, і побачите, що Господнє спасіння з вами, Юдо й Єрусалиме! Не бійтеся й не жахайтеся, узавтра виходьте перед них, а Господь буде з вами!
(2Хр.20:20-24) 20 І повставали вони рано вранці, і вийшли до пустині Текоя. А як вони виходили, став Йосафат та й сказав: Послухайте мене, Юда та мешканці Єрусалиму! Віруйте в Господа, вашого Бога, і будете запевнені, вірте пророкам Його, і пощаститься вам! 21 І радився він з народом, і поставив співаків для Господа, і вони хвалили величність святости, коли йшли перед озброєними, і говорили: Дякуйте Господу, бо навіки Його милосердя! 22 А того часу, коли зачали вони співати та хвалити, дав Господь засідку на синів Аммонових і Моавових та на мешканців гори Сеїр, що прийшли були проти Юди, і були вони побиті, 23 бо повстали аммонітяни та моавітяни на мешканців гори Сеїр, щоб учинити їх закляттям, і щоб вигубити. А коли вони покінчили це з мешканцями Сеїру, стали помагати один проти одного, щоб вигубити себе. 24 І коли Юда прийшов на вартівню до пустині, і поглянули вони на натовп, аж ось трупи, що попадали на землю, і не було урятованого!
Коли ми славимо, приходить надзвичайна присутність Божа, яка змінює все.
Це надзвичайно важливо славити і не тільки словами «Слава Богу», але й співом.
20 Коли ж їх привели до начальників, то сказали: Ці люди, юдеї, наше місто бунтують, 21 і навчають звичаїв, яких нам, римлянам, не годиться приймати, ані виконувати. 22 І натовп піднявся на них. А начальники здерли одежу із них, та звеліли їх різками сікти. 23 І, завдавши багато їм ран, посадили в в'язницю, наказавши в'язничному дозорцеві, щоб їх пильно стеріг. 24 Одержавши такого наказа, той їх повкидав до внутрішньої в'язниці, а їхні ноги забив у колоди. 25 А північної пори Павло й Сила молилися, і Богові співали, а ув'язнені слухали їх. 26 І ось нагло повстало велике трясіння землі, аж основи в'язничні були захиталися! І повідчинялися зараз усі двері, а кайдани з усіх поспадали... 27 Як прокинувся ж сторож в'язничний, і побачив відчинені двері в'язниці, то витяг меча та й хотів себе вбити, мавши думку, що повтікали ув'язнені. 28 А Павло скрикнув голосом гучним, говорячи: Не чини собі жодного зла, бо всі ми ось тут! (Дiї.16:20-28)
Ось чому ми постійно наголошуємо на важливості приходити на зібрання своєчасно та начатись славити і співати для Господа.
4. Життя згідно Слова Божого.
3 Глупота людини дорогу її викривляє, і на Господа гнівається її серце. (Пр.19:3)
Можна вірити:
- Про щасливу, радісну сім’ю, але якщо ти не любиш і не поважаєш своїх рідних, то будеш жити від проблеми до проблеми.
- Про здоров’я, але якщо ти його гробиш неправильними діями, чи куревом, то Бог буде зцілювати тебе, але хвороби будуть з’являтись знову і знову.
- Про успішний бізнес, але якщо ти обманюєш та крадеш ...
- Щоб мати друзів, але якщо ти постійно «кидаєш» їх, то ...
Частина 3.
Повтор
Ми говоримо про вирішення життєвих проблем. І ми зрівнюємо це з будівництвом будинку.
Головне в будівлі – це фундамент. Фундаментом у вирішенні проблем є звичка щодня перебувати з Богом у Слові.
Основою всіх наступних дій має бути віра.
1.Сповідання віри.
2.Молитва віри.
3. Прославлення.
(2Хр.20:15-17) 15 і він сказав: Послухайте, ввесь Юдо й мешканці Єрусалиму та царю Йосафате! Так говорить до вас Господь: Не бійтеся та не жахайтеся перед цією силенною силою, бо не ваша ця війна, але Божа! 16 Узавтра зійдіть на них, ось вони входять збіччям Ціцу, і ви їх знайдете на кінці долини, навпроти пустині Єруїл. 17 Не вам воювати в цьому, поставтеся й станьте, і побачите, що Господнє спасіння з вами, Юдо й Єрусалиме! Не бійтеся й не жахайтеся, узавтра виходьте перед них, а Господь буде з вами!
(2Хр.20:20-24) 20 І повставали вони рано вранці, і вийшли до пустині Текоя. А як вони виходили, став Йосафат та й сказав: Послухайте мене, Юда та мешканці Єрусалиму! Віруйте в Господа, вашого Бога, і будете запевнені, вірте пророкам Його, і пощаститься вам! 21 І радився він з народом, і поставив співаків для Господа, і вони хвалили величність святости, коли йшли перед озброєними, і говорили: Дякуйте Господу, бо навіки Його милосердя! 22 А того часу, коли зачали вони співати та хвалити, дав Господь засідку на синів Аммонових і Моавових та на мешканців гори Сеїр, що прийшли були проти Юди, і були вони побиті, 23 бо повстали аммонітяни та моавітяни на мешканців гори Сеїр, щоб учинити їх закляттям, і щоб вигубити. А коли вони покінчили це з мешканцями Сеїру, стали помагати один проти одного, щоб вигубити себе. 24 І коли Юда прийшов на вартівню до пустині, і поглянули вони на натовп, аж ось трупи, що попадали на землю, і не було урятованого!
Бог сказав нічого не робити. Просто дивитись, як Він дасть їм перемогу. Але вони порадились – що значить «стояти і дивитись». Для них це значило «славити Бога». В нашому житті так само важливо славити Бога. Бо коли ми славимо, приходить надзвичайна присутність Божа, яка змінює все.
Отже, це надзвичайно важливо славити Господа, і не тільки словами «Слава Богу», але й співом.
20 Коли ж їх привели до начальників, то сказали: Ці люди, юдеї, наше місто бунтують, 21 і навчають звичаїв, яких нам, римлянам, не годиться приймати, ані виконувати. 22 І натовп піднявся на них. А начальники здерли одежу із них, та звеліли їх різками сікти. 23 І, завдавши багато їм ран, посадили в в'язницю, наказавши в'язничному дозорцеві, щоб їх пильно стеріг. 24 Одержавши такого наказа, той їх повкидав до внутрішньої в'язниці, а їхні ноги забив у колоди. 25 А північної пори Павло й Сила молилися, і Богові співали, а ув'язнені слухали їх. 26 І ось нагло повстало велике трясіння землі, аж основи в'язничні були захиталися! І повідчинялися зараз усі двері, а кайдани з усіх поспадали... 27 Як прокинувся ж сторож в'язничний, і побачив відчинені двері в'язниці, то витяг меча та й хотів себе вбити, мавши думку, що повтікали ув'язнені. 28 А Павло скрикнув голосом гучним, говорячи: Не чини собі жодного зла, бо всі ми ось тут! (Дiї.16:20-28)
Ось чому ми постійно наголошуємо на важливості приходити на зібрання своєчасно та начатись славити і співати для Господа.
14 Бо коли я молюся чужою мовою, то молиться дух мій, а мій розум без плоду! 15 Ну, то що ж? Буду молитися духом, і буду молитися й розумом, співатиму духом, і співатиму й розумом. (1Кор.14:14,15)
18 І не впивайтесь вином, в якому розпуста, але краще наповнюйтесь Духом, 19 розмовляючи поміж собою псалмами, і гімнами, і піснями духовними, співаючи й граючи в серці своєму для Господа, 20 дякуючи завжди за все Богові й Отцеві в Ім'я Господа нашого Ісуса Христа, (Еф.5:18-20)
Це також прославляти Бога на інших мовах.
4. Життя згідно Слова Божого.
3 Глупота людини дорогу її викривляє, і на Господа гнівається її серце. (Пр.19:3)
Можна вірити:
- Про щасливу, радісну сім’ю, але якщо ти не любиш і не поважаєш своїх рідних, то будеш жити від проблеми до проблеми.
- Про здоров’я, але якщо ти його гробиш неправильними діями, чи куревом, то Бог буде зцілювати тебе, але хвороби будуть з’являтись знову і знову.
- Про успішний бізнес, але якщо ти обманюєш та крадеш ...
- Щоб мати друзів, але якщо ти постійно «кидаєш» їх, то ...
5. Дари Духа Святого.
4 Є різниця між дарами милости, Дух же той Самий. 5 Є й різниця між служіннями, та Господь той же Самий. 6 Є різниця й між діями, але Бог той же Самий, що в усіх робить усе. 7 І кожному дається виявлення Духа на користь. 8 Одному бо Духом дається слово мудрости, а другому слово знання тим же Духом, 9 а іншому віра тим же Духом, а іншому дари вздоровлення тим же Духом, 10 а іншому роблення чуд, а іншому пророкування, а іншому розпізнавання духів, а тому різні мови, а іншому вияснення мов. (1Кор.12:4-10)
31 Тож дбайте ревно про ліпші дари, а я вам покажу путь іще кращу! (1Кор.12:31)
Перш за все, що є ліпшим даром? Це той дар, який потрібен зараз.
Дари, або проявлення Духа даються нам на користь. І Павло навчає нас ревно дбати про дари. Тобто, вірити.
---- Пояснити всі дари ----
Частина 4.
Ми зрівняли вирішення проблем з будівництвом.
Основою вирішення наших проблем є Христос і Його смерть на хресті. Це наш фундамент
Методи вирішення проблем, або наші дії – це:
1) Сповідання віри
2) Молитва віри
3) Прославлення
4) Життя згідно Слова Божого
5) Дари Духа Святого
І ми зрівняли це з поверхами в домі.
В кожній будівлі є дах і це те, що захищає будівлю від зовнішнього тиску і допомагає поверхам лишатись цілими і сильними.
Біблія каже, що все починається з Нього і все Ним стоїть. Що ж буде захищати нашу будівлю? Я б назвав три речі.
1. Знання Бога.
2. Довіра любові Божій.
3. Надія на Бога.
Як можна славити Бога серед тяжких обставин, не знаючи Його?
Чи легко людині вірити Богу про чудо, якщо вона не впевнена у Божій любові до себе?
Чи можливо довгий час сповідувати віру, якщо очікуєш, що буде так, як сказали по телевізору у новинах, замість очікувати Бога, тобто надіятись на Нього?
1.Знання Бога
6 Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду. (Євр.11:6)
Мова не тільки про погодження з фактом існування Бога, але віру в те, Хто Він є.
2.Довіра любові Божій
Дивіться, як думав Павло
8 А Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками. 9 Тож тим більше спасемося Ним від гніву тепер, коли кров'ю Його ми виправдані. (Рим.5:8,9)
Тобто для апостола Павла факт, що Бог довів Свою любов до нас є основою віри у вирішення наших проблем.
Ще одне місце з Біблії
32 Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, як же не дав би Він нам із Ним і всього? (Рим.8:32)
3.Надія на Бога.
Надія – це очікування. Це духовна сила, яка притягує з небуття речі, які ви очікуєте.
Це ваш внутрішній настрой, ваш погляд на завтра, що воно несе.
27 Пощо говориш ти, Якове, і кажеш, Ізраїлю: Закрита дорога моя перед Господом, і від Бога мого відійшло моє право. 28 Хіба ж ти не знаєш, або ти не чув: Бог відвічний Господь, що кінці землі Він створив? Він не змучується та не втомлюється, і не збагненний розум Його. 29 Він змученому дає силу, а безсилому міць. 30 І помучаться хлопці й потомляться, і юнаки спотикнутись спіткнуться, 31 а ті, хто надію складає на Господа, силу відновлять, крила підіймуть, немов ті орли, будуть бігати і не потомляться, будуть ходити і не помучаться! (Iс.40:27-31)
Ісайя каже: «не кажи, не очікуй, що Бог забув тебе. Очікуй, що Бог вирішить, що Він з’явиться в цій ситуації.
Хто свої очікування покладає на Бога ...
Чому відновиться сила, Хто відновить її?
Надія, або очікування – це сила, яка відкриває двері твого життя для того, що ти очікуєш.